Школа раннього розвитку
Дитячий клуб «Лоло»
Київ 
 
228 - 98 - 19
 
 
Ми у соц-мережах: Детский клуб Лоло в Facebook    

Якщо вашій дитині 3 - 5 років

 Наступає важливий період формування активного інтересу до взаємин з іншими людьми. Виникає нова діяльність – сюжетна-рольова гра, яка започатковує розвиток здатності дитини до мовної взаємодії, співробітництва. Саме у спілкуванні з іншими людьми відбувається становлення образу Я дитини. І саме тут важливо – яким буде цей досвід спілкування. Доброзичливе спілкування, задоволення потреби у визнанні своїх перших успіхів породжує позитивну оцінку. Негативний досвід спілкування може спричи

нити агресію, невпевненість в собі, замкненість. Самооцінка дітей в цей час ще суб’єктивна і завищена, вона є природним і своєрідним механізмом „особистісного захисту” . Тому, дуже важливо, щоб дорослі підтримували високу самооцінку малюка ( Я гарний!). При цьому для кращого розуміння себе та дорослих не менш важливим є реальне „озвучування” переживань (Ти гарна дівчинка, але твій вчинок мене дуже засмутив). 
  Основою розвитку сприймання у дітей 3-4 років є засвоєння засобів обстеження предметів, їх порівняння та подальше закріплення сенсорних еталонів за допомогою практичних дій. У 4-5 років рецепторна система дитина вже сама здатна виконати дії обстеження, інакше кажучи,  око починає вчити руки обслідувати.  Тепер, для того, щоб визначити форму чи деякі властивості предметів малюку вже необов’язково брати його в руки.  Тобто, вперше в процесі вікового розвитку дитини відбувається перенос зовнішніх практичних дій у внутрішній план. 
  На початку вікового періоду у дітей ще переважає мимовільна пам’ять. Досить активна образна пам’ять: зорова,  слухова,  рухова.  Тож  швидше  запам’ятовується  інформація,  що подається в наочній формі та підкріплюється словами, викликає емоційний відгук та повторюється за допомогою рухів.  Дітки  краще запам’ятовують те, що вражає їх яскравістю кольорів, незвичністю образів, форм. Запам’ятовується лише частина із сприйнятого, але те, що запам’яталося, зберігається надовго. На п’ятому році життя вже  починається формування довільної пам’яті. У дітей спостерігається свідоме, цілеспрямоване пригадування, яке мотивується будь-якою  цікавою діяльністю. 
  Підвищується стійкість  мимовільної  уваги,  її  обсяг  збільшується. Тепер дитина може займатися ігровою діяльністю протягом 10-15  хвилин, не припиняючи її. Але в інших видах діяльності малюки ще  не здатні довго утримувати  увагу,  особливо при одноманітних діях. Малюкам 3-4 років ще важко тривалий час утримувати свою увагу на певному предметі чи діяльності,  і тому вони швидко змінюють одну діяльність на іншу. У 4-5 років можливості дітей займатися однією продуктивною діяльністю значно збільшуються, але дорослим необхідно пам’ятати що провідним стимулом повинна виступати ігрова ситуація. Також гарним засобом підтримання мимовільної уваги буде і словесна порада дорослого. 
 На основі наочно-дійового мислення у дітей 4 років починає формуватися наочно-образне мислення. Тобто, відбувається поступовий відрив від дій з конкретними предметами до переносу ситуації в „неначе”.   Для  створення  образу уяви дитині буває достатньо найвіддаленішої схожості між тим,  що  вона  сприймає,  і  її попереднім  досвідом. Іншими словами, діти за допомогою словесного опису можуть уявити собі те, чого ніколи не бачили. Отже, дитяча уява розвивається у тісному зв’язку з мовленням. Тому обмежений розвиток мовлення дитини гальмує розвиток уяви. Стрімкий розвиток уяви в свою чергу стимулює дитяче фантазування. Переживання з приводу уявленого є надзвичайно яскравими, і дуже часто діти не можуть відрізнити уявне від реального (намальовану цукерку хочеться з’їсти, вовк із казки може сидіти під столом тощо). Уміле та доречне включення дорослих в сюжет дитячих фантазій покликано підтримувати пізнавальний інтерес дітей, а також формувати позитивні риси характеру ( сміливий, чесний, винахідливий). 
    Розвиток  уяви  в  цей  час стимулює  розвиток  знаково-символічної   функції  мислення.  У 3-4 роки діти правильно співвідносять знаки та символи. А у 4-5 років  вже  можуть  розмежовувати  зображувальні та графічні символи, а також  дії , якими їх виконують. Тобто, малюнок - малюють та розглядають, букви - пишуть та читають, цифрами позначають кількість предметів.
  В період від 3 до 4,5 років у малят розвиваються такі мислитель ні операції як співвіднесення, порівняння, аналіз. Діти можуть співвідносити предмети з певною групою, яку дорослий позначає узагальнюючим словом ( одяг, іграшки) причому не тільки у вигляді практичних дій, а й словесно. Наприкінці вікового періоду діти можуть самостійно класифікувати предмети за їх ознаками та властивостями. Також у період 4,5 – 5 років спостерігається різкий стрибок у розвиткові пізнавальної діяльності. Діти починають задавати багато запитань, їх цікавить „чому?”, „навіщо?”, „яким чином?”. Це свідчить про їх прагнення усвідомити причинні зв’язки, відкрити таємниці у відомих вже речах. Так з’являються перші самостійні узагальнення, висновки, які допомагають збагнути причинно-наслідкові зв’язки будь-яких явищ.  Водночас дитяче мислення в цей період, особливо у 3-4 роки,  характеризується повною хаотичністю, розірваними знаннями. Вправи та ігри типу "Схоже - несхоже", "Збери з частинок", "Що від чого?", "Що зайве?" та багато інших, які проводяться на заняттях в дитячому клубі "Лоло" допомагають розвивати процеси мислення цікаво та невимушено, підтримувати пізнавальний інтерес, удосконалювати процеси уваги та мислення.
  Активізується та розквітає мова дитини. Поволі  діти  оволодівають граматичною будовою мови, починають говорити  багатослівними реченнями. Так починає формуватися зв’язна монологічна мова. Вони все частіше починають застосовувати власне мовлення для планування та керівництва своїми діями (Зараз я побудую магазин, а потім буду там продавцем). Уміння дітей  визначити свої майбутні дії допомагає їм поступово позбутися імпульсивності в поведінці.  Швидко розвивається та удосконалюється фонематичний слух, поступово з’являється здатність до звукового аналізу слів. Важливе значення  для розвитку мовлення та становлення між особистісних стосунків має розуміння і  виконання дитиною доручень та прохань дорослих. "Лоло"  застосовує цю вікову особливість для навчання дітей граматики, монологічної розповіді, складовому читанню, звуковому аналізу коротеньких слів. Слухання казок та оповідань на заняттях не тільки збагачують пасивний словник малят, а й дають пізнавальну інформацію. Вивчення віршиків розвивають пам’ять та допомагають оволодіти процесом читання. А відповіді на запитання героїв казок-інсценізацій пожвавлюють активне мовлення пізнайликів.
   Гра у віці 3-5  роки  вчить  малюків  спілкуванню з однолітками,  контролюванню своїх емоцій та правилам поведінки, а також  розвиває  творчу уяву,  вольові якості, моральні норми. Якщо у 3-4 роки для дітей важливі іграшки та предмети, з якими вони грають, то у 4-5 років на перший план виходять ігрові ролі (лікар, продавець, перукар). У грі  діти  проявляють чудеса   терпіння, наполегливості,  дисциплінованості. Готовність  дитини  зробити щось  самостійно  необхідно  обов’язково підтримати  і  допомогти з успіхом її завершити, а також висловити віру у її потенційні можливості.  Недоліки виховання у цьому віці починають переходити у стійкі негативні риси характеру. Корегуючи дії малюка, замість прямих вказівок дорослим варто застосовувати навідні запитання, що змушували б його міркувати, шукати вихід з певного становища. Таке стимулювання привчає дітей до самостійності думок та дій. Наприкінці вікового періоду починається активний період усвідомлення дітьми свого місця в системі стосунків з дорослими. Дитячі досягнення і вчинки рекомендується порівнювати не з досягненнями  інших  дітей,  а  лише  з її власними  успіхами і невдачами. Необхідно пам’ятати про те, що позитивна і правдива оцінка  дорослого  формує у дитини почуття власної гідності, самоповаги до себе та інших у майбутньому.


Запрошуємо Вас, в групи "Вчимося, граючись"!

За додатковою інформацією звертайтесь за тел. 412-98-19